Новости Украины

Відносини України з сусідами: чи є у Києва друзі? Відносини України з сусідами: чи є у Києва друзі? DW Украина http://www.dw.com/favicon.png DW Украина Протягом останнього року відносини України вже з другим після Росії сусідом - Білоруссю - звелися нанівець. Водночас зв'язки з низ
Протягом останнього року відносини України вже з другим після Росії сусідом - Білоруссю - звелися нанівець. Водночас зв'язки з низкою інших сусідів стали кращими. Хто є хто серед сусідів України, - у матеріалі DW.

Відносини України з її сусідами ніколи не були простими, тоді як найбільшу підтримку вона часто отримувала від країн, розташованих далеко, наприклад, США чи Канади. Які ж відносини Україна має зі своїми сусідами зараз та чи є серед них справжні 'друзі'? Щодо Росії все однозначно: після анексії Москвою Криму та початку війни на Донбасі відносини з нею фактично відсутні. Зараз РФ має в Україні статус 'держави-агресора'. А що з іншими країнами?

Білорусь: 'вагнерівці', сфальсифіковані вибори та санкції

Щонайпізніше з 2014 року Україна та Білорусь почали переслідувати принципово різні зовнішньополітичні цілі. Якщо перша інтегрується до ЄС і НАТО, то друга намагалася балансувати між Росією і Євросоюзом. Утім, це не заважало Києву та Мінську співпрацювати, а атмосфера між державами була переважно прагматичною. Одним із проявів цього були переговори Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі, які до пандемії відбувалися у Мінську.

Все змінилося у серпні 2020 року, коли тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив передати затриманих 'вагнерівців' не Україні, а Росії. Це надзвичайно обурило Київ і стало нищівним ударом по відносинах з Мінськом.

Читайте також: Затримання 'вагнерівців' у Білорусі: спецоперація Росії чи України?

Вже згодом Україна, як і ЄС та інші країни Заходу, визнала президентські вибори в Білорусі 9 серпня сфальсифікованими, тож Лукашенка офіційний Київ не вважає президентом Білорусі. З того часу відносини між Україною та Білоруссю тільки погіршувалися. Лукашенко неодноразово робив різноманітні закиди на адресу Києва, наприклад, у постачанні зброї. Підтверджень він у звичній для себе манері не наводив.

Акція протесту проти політики Олександра Лукашенка в Києві, 28 травня 2021 року

Акція протесту проти політики Олександра Лукашенка в Києві, 28 травня 2021 року

Цього року Київ і Мінськ почали запроваджувати взаємні обмеження на торгівлю. А після примусової посадки літака Ryanair Україна припинила авіасполучення з Білоруссю, заборонила українським літакам польоти в білоруському повітряному просторі та закрила своє 'небо' для білоруських авіакомпаній. Мінськ відповів запровадженням ліцензування на окремі види українських товарів. А вже у липні Кабмін України запропонував РНБО запровадити персональні санкції щодо низки фізичних осіб з Білорусі.

Читайте також: Санкції Мінська проти Києва: що тепер з бензином, шоколадом та соками?

Польща: історичні питання досі кидають тінь на відносини

Тривалий час Польща вважалася 'адвокатом' України в ЄС. Але з приходом до влади у 2015 році партії 'Право і справедливість' (ПіС) це відійшло в минуле. Одна з причин полягає в тому, що політика уряду ПіС стала об'єктом критики у Брюсселі та інших західноєвропейських столицях через підривання принципу верховенства права у країні. Крім того, нинішня влада у Варшаві і не виказує великого інтересу до поступу України в євроінтеграційних реформах. Це видно, зокрема, і з виступів євродепутатів від ПіС щодо українських питань. Практично єдиною темою цих виступів є критика дій Росії.

Експерт з питань Східної Європи чеського аналітичного центру Асоціація з міжнародних питань (AMO) Павел Гавлічек також вказує на те, що для уряду ПіС ключовою темою є протидія загрозі з боку Росії. І тут Варшава вбачає у Києві 'ключового союзника' або ж навіть ставиться до України як до 'інструмента'. Водночас експерт наголошує, що не слід забувати і про практичну підтримку, яку Польща надає Україні, наприклад, у сфері кібербезпеки.

За урядування ПіС погіршилися й двосторонні відносини з Києвом, адже ця партія регулярно намагалася повернути питання історії на порядок денний відносин, хоча ця сторінка здавалася перегорнутою ще на початку 2000-х років. Напругу вдалося зняти за президентства Володимира Зеленського. Щоправда, оглядачі поки не говорять про остаточне врегулювання конфлікту довкола історії між Україною та Польщею.

Читайте також: Україна і Польща: остаточне потепління чи тимчасова відлига у відносинах?

Експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете вказує на те, що ПіС намагається використовувати історію для поширення впливу Польщі в регіоні. 'Коли ми чуємо риторику деяких польських політиків, то видно, що вони вважають Польщу старшим партнером, а Україну - молодшим. Я не знаю, чого Польща намагається досягти цим, думаю, це, радше, - для внутрішніх цілей', - зазначає Лете.

Угорщина блокує засідання Комісії Україна-НАТО

Уряди Варшави та Будапешта вважаються близькими союзниками, зокрема, у їхніх конфліктах із Брюсселем. У відносинах обох країн з Києвом також можна знайти паралелі. Угорщина на словах підтримує інтеграцію України до ЄС і НАТО, але для Будапешта велику роль відіграють культурні питання.

Так, після ухвалення Україною у 2017 році закону про освіту політику Будапешта щодо Києва визначає передусім питання угорської меншини на Закарпатті. Попри діалог і багато спроб зблизити позиції, цей конфлікт досі не вирішено. Його практичним виявом є блокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО на політичному рівні. Цей конфлікт подекуди виходить і на рівень ЄС. Наприклад, коли угорський єврокомісар Олівер Варгеї ледь не зірвав погодження спільної заяви Ради асоціації Україна-ЄС у січні цього року.

Бруно Лете зауважує, що через історичні питання Будапешт має проблеми не лише з Україною, а й із рештою своїх сусідів. Натомість Гавлічек вказує на практичну співпрацю між Угорщиною та Україною, яка відбувається паралельно з використанням урядом Віктора Орбана питання угорської меншини для внутрішніх цілей.

Словаччина: невдалий жарт і політична підтримка України

Серед усіх сусідів України відносини зі Словаччиною обтяжені історичними або культурними питаннями ледь не найменше. На користь хорошим зв'язкам грають і спільні економічні інтереси, адже переважна частина російського газу, прокачаного Україною, транспортується далі територією Словаччини. Тому Братислава дуже зацікавлена у продовженні транзиту газу Україною.

Утім, як зауважує Гавлічек, поки до 2020 року при владі у Словаччині були соціал-демократи, зокрема, глава уряду Роберт Фіцо, між Братиславою та Києвом не було напруженості, але й позитивна динаміка теж була відсутньою. Одна з причин полягає в тому, що Фіцо намагався підтримувати зв'язки з Росією. З 2020 року експерт вбачає тенденцію до покращення відносин між Братиславою та Києвом. За словами Гавлічека, нові прем'єри - Ігор Матович і Едуард Геґер, а також президентка Зузана Чапутова приділяють значну увагу Україні та покращенню відносин з нею.

За нового уряду між обома країнами не обійшлося й без прикростей. Під час радіоефіру на запитання, що Братислава пообіцяла Росії за вакцину 'Спутник V', Матович відповів: 'Закарпатську Україну'. За цю 'недоречну заяву' одразу ж перепросив глава МЗС Словаччини Іван Корчок, а згодом і сам прем'єр-міністр. Гавлічек переконаний, що за цим 'жартом' не стояло жодних політичних міркувань, адже Матович часто говорить провокативні речі.

Після цього Матович не протримався у своєму кріслі довго. Скандал довкола закупівлі російської вакцини від коронавірусу змусив його поступитися посадою глави уряду на користь однопартійця Геґера. Експерт Гавлічек зауважує, що новий прем'єр поки не продемонстрував повною мірою свого ставлення до України. Однак експерт бачить велику різницю між характерами обох політиків: Геґер є набагато більш виваженим і спрямованим на пошук консенсусу, ніж Матович. А глава МЗС Корчок є активним прибічником допомоги України, уточнює аналітик.

Молдова: перезавантаження відносин завдяки Майї Санду

Останніми роками відносини Києва та Кишинева не відзначалися ані близькістю, ані приязню. Причиною був президент Молдови Ігор Додон, який не приховував своєї проросійської позиції. Через заяву Додона про те, що Крим належить РФ, його не запрошували до Києва всі чотири роки перебування на посаді, а українські президенти не бажали з ним зустрічатися. Все змінилося з приходом до влади наприкінці кінці 2020 року Майї Санду. Свій перший закордонний візит вона здійснила саме до України.

Президентка Молдови Майя Санду на зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським у Києві, 12 січня 2021 року

Президентка Молдови Майя Санду на зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським у Києві під час свого першого закордонного візиту на посаді

Проте дуже швидко тінь на нову динаміку між двома країнами кинуло зникнення на початку квітня скандального судді Миколи Чауса, який переховувався від українського слідства в Молдові. Однією з версій є його викрадення українськими спецслужбами. Офіційний Київ свою причетність заперечує. Де саме перебуває Чаус, чи викрадали його і хто до цього причетний, досі невідомо.

Утім, цей інцидент не завадив практичному розвиткові відносин Києва і Кишинева. Одним із проявів цього став запуск нового формату співпраці між Україною, Молдовою та Грузією 'Асоційоване тріо'. Водночас повноцінний розвиток відносин був неможливим в умовах політичної невизначеності в Молдові. Однак після перемоги партії Санду на парламентських виборах 11 липня ця перепона, вочевидь, знята.

Читайте також: 'Асоційоване тріо' України, Грузії та Молдови: кінець 'Східного партнерства' чи прискорення євроінтеграції?

Румунія: співпраця з Україною для протидії домінуванню РФ у Чорному морі

Як і в Будапешті, у Бухаресті також не були раді ухваленню Україною закону про освіту у 2017 році. Утім, це не спричинило великого конфлікту між Румунією та Україною. Зараз у відносинах між країнами експерти вбачають великий потенціал. Одна з причин цього - питання безпеки. 'Інтерес Румунії полягає в тому, щоб Чорне море не стало російським озером. І для цього Румунія дуже зацікавлена у спільній з Україною праці над військовими проєктами', - зазначає Бруно Лете.

Гавлічек також відносить Румунію до найбільших 'яструбів' серед країн регіону в питанні протистояння Росії, зокрема, у Чорному морі. Експерт називає Бухарест 'хорошим союзником' Києва та додає, що Румунія підтримує, зокрема, практичну співпрацю між ЄС і країнами 'Східного партнерства', до яких належить Україна.

Поделиться:

Только авторизованные пользователи могут оставлять комментарии

Комментарии

0
Ещё никто не оставлял комментриев к этой статье.

Список лент×

Для управления лентами необходима

Авторизация

Обратите внимание×

Еще больше новостей ,
персональная лента ,
без регистрации...
Попробуйте наше мобильное приложение

 FromUA.NEWS